Дектярьова О. В.

Орджонікідзенська ПШ-сад І ст.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ – ДОШКІЛЬНИКА

НА ОСНОВІ ВЗАЄМОДІЇ СІМ'Ї ТА ДНЗ

Кожна дитина народжується для життя серед людей. Навчити її жити в гармонії з оточенням, домовлятися й укладати угоди, радіти спілкуванню з дорослими та однолітками, організовувати продуктивну спільну діяльність, орієнтуватися на норми припустимої та соціальної поведінки, здійснювати свідомі вибори, виходити з конфліктів з найменшими втратами – все це вкрай важливо для дошкільника, як особистості, що лише розпочинає свій життєвий шлях. Весь цей процес поступового входження дитини у світ соціальних зв’язків і є соціалізацією дошкільника.

Сьогодні проблема соціального розвитку дошкільнят, а також вивчення взаємостосунків дітей дошкільного віку досліджується багатьма педагогами і психологами (Л. О. Кононко, Л. І. Божович, Л.В. Артемова, В.С.Мухіна, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, Н. В. Гавриш, І. Бех та інші).

За даними науковців умовами соціалізації дошкільнят є сприятлива ситуація розвитку ( на якій наголошує Виготський) , посередництво дорослих та організація спілкування з навколишнім.

У дитячому віці значний вплив на процес соціалізації мають особи, з якими в дитини відбувається безпосереднє взаємодія. Ними можуть бути:

- сім'я (батьки або особи, які постійно турбуються і спілкуються з дитиною, брати чи сестри);

- дитсадок (насамперед вихователі);

- суспільство (однолітки, друзі).

Взаємодія дитини із соціальною дійсністю задовольняє дві важливі потреби її саморозвитку:

- потребу в самореалізації – виявленні та ствердженні себе серед інших людей;

- потребу « вписатися» в соціальну дійсність, знайти своє місце.

Водночас соціалізація забезпечує індивідуалізацію, оскільки лише у соціальних зв’язках, у взаємодії відбувається самовизначення у соціокультурному просторі. У процесі індивідуального освоєння світу дитина не втрачає власного Я, а навпаки, зберігає, розвиває, збагачує зміст внутрішнього світу. Усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.

Кожна дитина відчуває на собі вплив різних соціальних чинників, під впливом яких вона змінюється як особистість. Ними є : авторитетні люди, дії людей, життєва ситуація. Для дошкільника авторитетними людьми насамперед є батьки та вихователі. Тому навчання та виховання дитини — спільне завдання дошкільного закладу та родини. Саме сім'я і дитячий садок, як первинні соціальні виховні інститути повинні працювати в гармонічному взаємодоповненні один одного і бути рівноправними партнерами. В основу цього союзу повинна бути покладена єдність прагнень, поглядів на виховний процес, вироблені спільно загальні цілі й виховні завдання, а також шляхи досягнення намічених результатів.

Але не все так добре як хотілося б. Існує проблема в тому, що не всі батьки відгукуються на прагнення педагога до співробітництва з ними, не виявляють цікавість до об'єднання зусиль по вихованню й навчанню своєї дитини. Вихователю необхідне терпіння й цілеспрямований пошук шляхів рішення цієї проблеми. Варто починати роботу й взаємодію з тими, хто бажає брати участь у житті групи, підтримує педагогів. Поступово, тактовно вихователь утягує й інших батьків у співробітництво, опираючись на батьків, з огляду на інтереси кожної дитини та її родини.

Основна мета роботи дошкільних закладів - формування насправді єдиного і повноцінного соціального середовища для щасливого життя, правильного виховання та формування здорового способу життя кожної дитини. При цьому під повноцінним соціальним середовищем слід розуміти не тільки зовнішні, організаційні умови, а й єдині норми та стиль спілкування дорослих з дитиною, гуманне ставлення до малюка, повага до його потреб у спілкуванні з дорослими і товаришами, в цікавих іграх і спостереженнях, предметно-практичній діяльності, а також у схваленні, позитивній оцінці батьками і вихователями своєї особистості в цілому і конкретних вчинків або дій.

В нашому дошкільному закладі ми використовуємо такі форми роботі з батьками:

1) індивідуальні (анкетування, попередні візити батьків з дітьми, співбесіди, консультації, відвідування вихованців удома).

2) наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, виставки,

родинні газети, скринька ідей та пропозицій).

3) групові (консультації, збори, практикуми, школа молодих батьків, зустрічі з цікавими людьми).

4) колективні ( зустрічі за круглим столом, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, перегляд ранків, спортивних загань).

Співбесіди, як найбільш поширена форма індивідуальної роботи з сім'єю, допомагають педагогам та батькам ближче познайомитись, тримати один одного в курсі життя дитини, слідкувати за його успіхами та невдачами, змінами в поведінці. Хоча ці бесіди короткочасні, вони дають змогу зрозуміти окремі вчинки і переживання дітей. А також дозволяють дати батькам деякі організаційні педагогічні і методичні питання. Тематика бесід диктується життям дитини вдома та в дошкільному закладі.

До співбесід близькі консультації (групові та індивідуальні). Вони дають нам можливість глибоко висвітлити більш вузькі питання. Вибір теми для консультацій визначається спостереженням за дітьми або завданнями виховання .

Однією з сучасних форм роботи з батьками ми використовуємо анкетування. Опитування можемо проводити з метою виявлення загальних відомостей про дитину, особливостей виховання дітей в сім'ї.

Інколи, щоб вияснити умови життя дитини, її інтереси, познайомити батьків з найбільш ефективними прийомами виховання, наші вихователі відвідують своїх вихованців вдома.

Куточки для батьків ми організовуємо з ціллю інформації батьків та знайомства їх з педагогічними питаннями. Це можуть бути книги, журнали, фотографії, дитячі роботи, пам'ятки для батьків, оголошення. Тематика матеріалів міняється в залежності від завдання виховання на даний період.

Виставки для батьків проводимо з ціллю пропаганди педагогічних знань, їх присвячуємо до батьківських зборів, конференцій або консультацій.

Дні відкритих дверей - дієва форма педагогічної просвіти батьків у нашому ДНЗ, яка взаємно збагачує батьків і педагогів досвідом вивчення особливостей дітей та мистецтвом їх виховання.

Багато задоволення отримують малюки, і коли їхні мами проводять з ними роботу. Ця форма організації занять наповнена змістом новизни, відкриття особистості своїх батьків. В "День краси", наприклад, мама – перукар вихованки д/з розповідала і пояснювала, як треба доглядати за волоссям, чому треба любити воду, мило і гребінець.

Зрозуміло, що не всі батьки проведуть заняття у дитсадку, але погратися з хлопчиками та дівчатками, підклеїти разом книжки, розповісти про свою професію зможе майже кожен. Присутність батьків допомагає вихователям організувати різні види діяльності, наближує умови, в групі до домашніх. Батьки свою чергу, бачать дитину серед однолітків, об'єктивно оцінюють її сильні слабкі риси. Спільні емоції і спільна діяльність дарують радість і батьками і дітям.

Практика роботи показала, що правильно користуватись педагогічними знаннями, узятими з літератури або бесід, вміє не кожен. Тому, започаткували "Клуб молодих батьків" - як дієву форму педагогічної просвіти. Сьогодні, найважливіше - це переконати батьків не порівнювати свою дитину з іншими дітьми, а порівнювати її наступні досягнення з попередніми.

Важливим моментом у роботі з батьками є батьківські збори. Проводимо їх нетрадиційно "за круглим столом та чашкою чаю", так, щоб батьки почували себе вільно та невимушено. При виборі теми зборів і підготовці до них беремо до уваги вік дітей та період відвідування дитиною дошкільного закладу. Найчастіше тематику підказує саме життя, інтереси і потреби групи.

Слід зазначити, що форми роботи з батьками не змінились, але їх зміст постійно оновлюється, осучаснюються підходи до спілкування. З метою найефективнішого результату у спільній виховній діяльності ми традиційні форми взаємодії із сім'єю поєднуємо із варіативними інноваційними : майстер-класи, дні довіри,брифінги, квест-ігри, тренінги, усні журнали , збори - практикуми, родинні бенефіси. Проведення такої організації взаємодії педагогів ДНЗ з батьками вихованців допомагає згуртувати всіх батьків, підвищити відповідальність кожної сім'ї за свій вклад та отримати позитивний досвід виховання дітей, а також допомагає батькам і педагогам реалізувати завдання освітньої лінії БК « Дитина в соціумі».

Таким чином з упевненістю можна сказати, що в будь-якій роботі з батьками найпершим обов'язком педагогів є поширення педагогічних і психологічних знань кращим сімейним вихованням, збагачення батьків новими освітніми та виховними технологіями. Практика показує: жодні заходи не дадуть позитивних результатів, якщо до них не залучати батьків.

Актуальними й сьогодні є слава В.Сухомлинського про те, що процес формування всебічно розвиненої, здорової особистості на різних вікових станах неможливий без постійного взаємозв'язку родинного та суспільного виховання.

І залежить це від нас самих, наших взаємин один з одним, наших уподобань і прагнень, від того, що найбільше цінуємо у людському бутті. Головне - рівень психолого-педагогічної культури батьків і педагогів, а вже потім усе інше.

Список використаних джерел

1. Бєлєнька Г. В. Золота лінія перетину домашнього і суспільного виховання дітей дошкільного віку [Текст] // Вихователь - методист дошкільного закладу. – 2013. - № 5. – С. 4-10.

2. Богуш А. М. Базовий компонент дошкільної освіти . Нова редакція [Текст] // Вихователь - методист дошкільного закладу. – 2012. - спецвипуск – С. 4-30.

3. Доронова Т. Н. Взаємодія дошкільного закладу з батьками: Посібник для працівників дошкільних освітніх закладів. - М., 2002. –138 з.

4. Кононко О. Л. Виховуємо соціально компетентного дошкільника. - К.: Світич, 2009. – 2008 с.

5. Поніманська Т. І. Освітня лінія « Дитина в соціумі» [Текст] // Вихователь - методист дошкільного закладу. – 2012. - № 10. – С. 4-10.