Відділ  освіти Криворізької  райдержадміністрації

      Радіонівський дошкільний навчальний заклад «Берізка»

Творчий  проект

освітньої роботи

з дітьми старшого дошкільного віку  та батьками

«Країна, де я живу»

Автори проекту:    В.Т.Бесчастна

                                   Т.П.Фуголь

Проект

1. Реєстраційна картка до проекту.

     Назва:  Країна, де я живу.

     Автор:  В.Т. Бесчастна  – завідувачка  дошкільного навчального закладу «Берізка»  с. Радіонівка  Криворізького району, вихователька Т.П.Фуголь

    Учасники проекту: педагоги, батьки, діти.

    Характеристика проекту:

· за метою проектної діяльності – творчий;

· за кількістю учасників – груповий;

· за тривалістю – короткотривалий.

2. Анотація

    Актуальність проекту визначена Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, в якому у сферах  «Культура», «Люди» сформовані завдання щодо ціннісно-змістовної наповненості діяльності в різних напрямках. У проекті відображені різні лінії розвитку: мовленнєвий розвиток, художньо-естетичний, пізнавальний, фізичний, соціально – моральний, емоційно ціннісний, креативний.

3. Опис проекту

Проект спрямований на розв’язання даної проблеми тому, що під час експериментальної роботи діти отримують інформацію, досягають вищого рівня розвитку самостійності; дитина пізнає світ із найближчого оточення; її любов до всіх і до усього народжується з любові до батька – матері, до родинного кола. Любо в до рідної землі зароджується ще в ранньому віці, коли від найпростіших колисанок та забавлянок батьки і педагоги розкривають дитині красу рідного краю та людей, які тут живуть і творять цю красу, коли дитині з колиски наголошують: «…. тут, де ми живемо, наш рідненький край, і про це, дитино, завжди пам’ятай.»

Мета проекту: розширити знання дітей про Україну,  державні  та національні символи; закріпити знання малят про інтер’єр давнього українського житла та  побуту українського народу, про предмети старовинного побуту (рушник, національних одяг – вишиванка, віночок).

Завдання проекту:

Пізнавальний розвиток

- Збагачувати уявлення вихованців про рідний край,  про національні і державні символи України.

- Закріпити знання про житло українців в минулому та предмети побуту наших пращурів.

- Поглибити знання про історичне минуле.

- Розвивати пізнавальний інтерес до одягу українців, зокрема української сорочки, вишитого рушника, віночка.

- Збагатити знання дітей про старовинний український посуд, про рукотворні предмети, якими користувались у давнину.

Соціально-моральний розвиток

- Вчити вихованців пишатися своєю Батьківщиною.

- Формувати уявлення малят про національну культуру,

- Виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, його історії, до творчості народних майстрів.

-  діяти відповідно до правил культурної поведінки, володіти основами етичної поведінки серед інших людей.

Емоційно-ціннісний розвиток

- Підтримувати бажання пишатися українськими звичаями, милуватися народними костюмами, виховувати уміння у дітей самостійно відгукуватись на розряд рукотворних предметів якими користувалися в давнину, помічати їх самобутність, оригінальність.

- Викликати захоплення від проведення спільних свят та радість від розглядання українських вишитих виробів, прагнення милуватися ними.

- Виховувати дружелюбність, комунікабельність, уміння радіти колективним діям, іграм.

Художньо-естетичний розвиток

- Учити дітей умінню бачити самобутність, оригінальність українського вбрання, формувати в дітей бачення помічати красу традиційного українського життя.

- Виховувати позитивне ставлення до оточуючих у колективній грі, пісні, танцю.

- Знайомити дітей з тематичними літературно – художніми творами, учити засвоювати  та розуміти їх образний зміст.

Фізичний розвиток.

- Розвивати інтерес до виконання спільних завдань.

- Підтримати цікавість малят до рухових імітаційних вправ,  розвивати вміння жестами та рухами передавати предметно-практичні дії.

Очікуваний результат

Цей проект дозволить навчити дітей любити свою Батьківщину, шанобливо ставитись до традицій українського народу, його історії, до творчості народних майстрів. Дасть змогу помітити самобутність предметів давнини, оригінальність українського вбрання, красу традиційного українського життя.

4. План реалізації проекту

Види діяльності	Зміст роботи
1 день Проектне заняття (пізнавальний, соціально – моральний розвиток)	Тема: Національні та державні символи України. Мета: С-М. Формувати уявлення малят про національну культуру, учити вихованців пишатися своєю Батьківщиною, виховувати гордість за історичне минуле своєї країни. Е-Ц. Викликати у дітей позитивні емоції від використання художніх творів, розгляду тематичного матеріалу. П. Дати поняття про державні та національні символи України, збагачувати уявлення вихованців про рідний край, ознайомити з історією України. Матеріал: державна символіка України (герб, прапор, тризуб, гімн), карта України, ілюстрації, грамзапис гімну. Методи і прийоми: Бесіда «Наша Україна», розповідь вихователя, розгляд ілюстрації, дидактичні ігри, читання віршів.
Ігрова діяльність	Дидактичні ігри: «Моя Україна», «До барвистого віночка вишиваночка-сорочка», «Лялька-україночка», «Де що виготовляють?», «Я маленький козачок», «Українці тато й я», «Наша Батьківщина», «Священні символи». Хоровод «Ой у лузі калина»
Робота поза заняттями	Бесіда з дітьми про «Запорізьку січ», розгляд ілюстрацій. Вивчання вірша О.Лукій «Україна». Вивчення прислів’їв про вербу, калину, віночок.
Індивідуальна робота	Закріплення вірша О.Лукій «Україна», прислів’їв про вербу, калину, віночок.
Художня праця	Тема: Виготовлення намиста з горобинок. Мета: Вчити дітей виготовляти намисто з ягід горобини, бережно поводитися з голкою під час нанизування. Виховувати акуратність у роботі, бажання доводити розпочату справу до завершення. Матеріал: ягоди горобини, голка з ниткою.
Робота з батьками	Виготовлення української народної іграшки, проведення майстер – класу бабусею вихованця ДНЗ  «Мука – солька»
2 день Проектне заняття (мовленнєве спілкування)	Тема: Україна – рідний край. Мета: С-М. Виховувати любов до рідного краю, повагу до народних традицій українського народу. Формувати уявлення малят про національну культуру. Е-Ц. Викликати  емоційний відгук на розгляд ілюстрацій  та використання художнього слова. П. Розширити уявлення про рідний край, про Батьківщину, де ти народився і живеш, про головне місто країни, державні його символи. М. Закріпити в словнику слова «прапор», «герб», «гімн». Учити будувати словосполучення із заданим словом, узгоджувати іменники з відповідним родом слова-ознаки, удосконалювати вміння добирати прикметники до іменника «Україна» Матеріал: карта України, ілюстрації, державні символи України, дидактична гра «Опиши Україну»
Спостереження, бесіди	Бесіда з дітьми про Київ. Спостереження за чорнобривцями, за вербою і калиною.
Екскурсія	Екскурсія до сільської  ради, розглянути флагштоки з прапорами, закріпити державні символи.
Робота поза заняттям	Читання вірша В.Сосюри «Україна», мовна гра «Київ гарний мій», розглядання ляльки в національному одязі, розгляд альбому «Національний український одяг», розгляд карти України, читання вірша «Ми всі діти українські».
Ігрова діяльність	Дидактичні ігри: «Українське, наше, рідне», «Люба Батьківщина», «Найдорожче», «Інтерв’ю». Рухливі ігри: «Ой, вийтеся, огірочки», «Кривий танок» Творча гра «Мудрі закони»
Трудова діяльність	Складання  гербарію.
Художня праця	«Великодні писанки» - техніка квіллінг, «У бабусі на подвір’ї Соняшник» (з ракушок і бісеру), квіти – символи України в петриківському розписі.
3 день Малювання	Тема:Знайомство з петриківським розписом. Мета: Викликати інтерес до петриківського декоративного розпису, надання практичної допомоги дітям в оволодінні азбукою цього чарівного дивосвіту - петриківським розписом. Навчити використовувати набуті знання для безпосереднього розпису різних практично-спрямованих виробів.
Індивідуальна робота	Розучування пісеньки «Вишиваю рушничок» Дидактична гра «Стара скриня»
Ігрова діяльність	Вправа «Вишиванка» Творча гра «Чарівна вишиванка», «Країна любові та єдності» Дидактична гра «Склади речення» Рухлива народна гра «Хустинонька»
Робота поза заняттями	Конкурс «Народ скаже як зав’яже» (Літературний) Інсценізація вірша Д.Павличка «Де найкраще місце на землі?», розповідання легенди про рушник. Завдання «Щоб ти намалював, якби тебе попросили намалювати Україну?»
Бесіди, спостереження	Бесіда з дітьми про український одяг, віночок.
Робота з батьками	Фотоконкурс «Ми – діти України», виставка  міні – музею «Реліквії моєї сім’ї».
4 день Образотворча діяльність: Ліплення	Тема: Ліплення декоративне за мотивами народної пластики. Опішнянська іграшка. Мета: Х-Е. Продовжувати знайомство дітей з опішнянською  іграшкою як видом народного декоративно-прикладного мистецтва для збагачення зорових вражень, формувати естетичний смак.  Розвивати творчу уяву, фантазію,  пам’ять, окомір. Е-Ц. Створювати умови для творчості дітей за мотивами  іграшок гоголівських героїв з “Вечорів на хуторі біля Диканьки” К. Показати узагальнений спосіб ліплення жіночої фігури на основі спідниці – колокола (пологого конуса)Закріпити уявлення про характерні елементи декору та традиційних кольорах Матеріал: іграшки - Оксана та Вакула, пластилін, дощечки, стеки, серветки.
Ігрова діяльність	Дидактична гра: «Де що виготовляють?», «Який ти, глечику?», «Борщ», «Народні перлини», «Подорож Україною» Народна гра «Микита» Сюжетно – рольова гра «Веселий ярмарок»
Трудова діяльність	Сервіровка столів
Індивідуальна робота	Заучування скоромовки «Горщик», розучування фізкультхвилинки з дівчатами «Справ удома так багато, справ удома вистачає»
Колективна робота	Плетіння українського віночка. Виготовлення квітів з паперу «Двіночок»
Робота поза заняттям	Читання та обговорення літературного твору за темою «Неслухняний глечик» С.Васильченко Бесіда «Звідки прийшли гончарні» Загадки про посуд
Робота з батьками	Українські вечорниці на тему: «Українська наша хата завше радістю багата» (ліплення вареників) Виготовлення сопілки (хлопчики і татусі) Вишивання серветок (дівчатка і матусі)
5 день Підсумковий етап	Мета: оцінити результати роботи за весь період, запропонувати батькам заохочувати дітей показувати, розповідати про те, що вони дізналися під час проекту, виховувати гордість за історичне минуле та сьогодення нашої країни.
Робота з батьками	Проведення родинно – обрядового свята «Закосичення».

5. Додатки.

Знайомство з елементами  петриківського розпису.

Щоби створити візерунок у техніці петриківського розпису, необхідно оволодіти чотирма типами мазка, традиційно названих “грібенець”, “зернятко”, “горішок”, “перехідний мазок”.
“Грібенець” – мазок, який починається з потовщення, зробленого натиском пензля та завершується тонким вусиком який виконується легким дотиком кінчика пензля. Прокладені разом декілька таких мазків які нагадують грібенець.
“Зернятко” – мазок, який наносять починая з легкого дотику до сильного натиску пензлем. Коли мазки “зернятко” положенні по обидві сторони стебла, кінчиком наружу, зображення нагадує колос. Звідси і назва.
“Горішок” – складається з двох гребінцевих мазків, зогнутих полу лунками та поставлених друг проти друга, нагадують ферму підготовки. Заповнив вільне місце між лунками мазками “зернятко”. Отримуємо форму, схожу на лісний горіх.
“Перехідний мазок” – накладається одним пензлем, але двома фарбами. При цьому сухий пензель окунають в одну (н-д. зелену), а потім в другу (н-д жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений.

Для опанування технології петриківського розпису та його елементів початківцю краще взяти цупкий білий папір.
Вправа 1. Мета — навчитись робити «зернятка» майже однакової форми і на одній відстані одне від одного. «Зернятко» є основним елементом народного петриківського розпису. За його допомогою створюються всі орнаментальні мотиви.
Уздовж вертикальної лінії пензликом наносять мазки — «зернятка», схожі на краплі води, що падають. Тримати пензлик треба так, щоб вусик «зернятка» був перпендикулярний до лінії, проведеної олівцем або уявної. При цьому корпусом пензлика натискують так, щоб мазок був овальної форми.

Вправа 2. Уздовж вертикальної лінії наносять такі ж мазки — «зернятка», але під гострим кутом відносно лінії. Необхідно навчитись робити ці мазки легко, однакової форми.

Вправа 3. Уздовж вертикальної лінії наносять пензликом мазки на однаковій відстані один від одного під гострим кутом. Тримати пензлик треба кінчиком угору, щоб вусик «зернятка» тягнувся догори, а овальна форма мазка була біля лінії.

Вправа 4. Кінчик пензлика опускають біля вертикальної лінії. Витягуючи тонку лінію вусика, легким поворотом пензля роблять «кривеньке зернятко». Цю вправу треба навчитись виконувати впевнено, з легкістю.

Вправа 5. Обабіч вертикальної лінії під гострим кутом наносять «зернятка», розташовуючи мазок проти мазка. Оволодіння цією вправою наближав до зображувальних елементів петриківського розпису, наприклад, травички, билинки тощо.

Вправа 6. Обабіч вертикальної лінії під гострим кутом наносять «зернятка» з вусиками догори, розташовуючи мазок проти мазка. Цей малюнок нагадує зображення колоска.

Вправа 7. Обабіч вертикальної лінії наносять «кривенькі зернятка» (див. впр. 4) з видовженими вусиками, утворюючи майже однакові групи з таких мазків. Інтервали між групами бажано робити теж однакові. Малюнок вправи нагадує пірчасте листя.

Вправа 8. З двох мазків «кривеньке зернятко» роблять напіврозкриту квітку — «пуп'янок». Мазки сполучають округлою частиною так, ніби вусики тягнуться з однієї точки. Бажано розташовувати «пуп'янки» на однаковій відстані, повертаючи їх вусиками щоразу в протилежний бік. У цій вправі необхідно звернути більшу увагу на композицію, тобто розміщення зображення на папері даного формату, на розмір елементів.

Вправа 9. Ця вправа надзвичайно подібна до попередньої. Елементи розміщують так само, але кожний «пуп'янок» роблять з двох більших «кривеньких зерняток» та двох менших мазків «зерняток», які розміщені всередині. Готові елементи сполучають тоненькою хвилястою лінією. Ця скромна стрічка може бути використана як декоративне оздоблення у вигляді фриза на стінах кухні, коридора тощо.

Вправа 10. Повторюють вправу з тією відмінністю, що пірчасте листя (див. впр. 7) наносять пензликом обабіч хвилястої сполучної лінії.
Орнамент вправи є типовим для петриківського розпису. Його називають «хвилька», «бігунець», «бігунчик» або «фриз». Стрічковий орнамент можна провести на стіні під стелею, навколо вікон та дверей. Можна зробити закладку для книги з таким декоративним оздобленням. Необхідно звернути увагу на кольорове вирішення орнаменту та композиції.

Вправа 11. Із спарених «кривих зерняток» (див. впр. 8) роблять своєрідну квітку, сполучивши до центра три пари «кривих зерняток». Необхідно звернути увагу на розмір квітів, відстань між ними, колір.

Вправа 12. Завдання цієї вправи об'єднує в собі попередні. Треба намалювати новий «бігунець», що складається з трипелюсткових квіток. Квіти сполучають легкою хвилястою лінією, обабіч якої розташовують листки з довгими вусиками. Необхідно навчитись виконувати цю вправу легко, невимушене.

Вправа 13. Із спарених «кривеньких зерняток» малюють трипелюсткову квітку. Вона відрізняється від попередньої тим; що вусики кожного мазка спрямовані до центра квітки. Малюють кілька вертикальних стрічок — одну квітку за одною, щоразу змінюючи нахил квітки з рівномірними проміжками між малюнками. Бажано, щоб усі елементи були майже однакові за розміром.

Вправа 14. Повторюють попередню вправу, додаючи в кожну пелюстку по два мазки — «зернятка». Під вусиками кожної квітки малюють «зернятка», розташовуючи їх симетрично до центра. Утворюється зовсім нова квітка. Сполучивши квітки хвилястою лінією, мають ще один «бігунець»

Вправа 15. Вправа аналогічна попередній, але ускладнюється тим, що тоненьким пензликом роблять маленькі мазки — «зернятка» всередині кожної квітки, повторюючи напрям до центра вусиків основних пелюсток. Обабіч хвилястої лінії наносять пірчасте листя, витягуючи вусик кожного «кривенького зернятка».

Сценарій родино – обрядового свята «Закосичення»

Мета. Ознайомити дітей з українською традиційною зачіскою. Вчити дівчаток бути охайними, працьовитими. Домагатися естетизації їх зовнішнього вигляду. Сприяти вихованню пошани до дівчини, жінки як берегині роду. Впроваджувати призабуті традиції та обряди нашого народу. Виховувати любов до рідного крайого традицій та звичаїв.

(Хата. Вишивають дівчинка та бабуся.дівчинка увесь час дивиться у вікно).

Бабуся: Чого ти, Оленко,у вікна заглядаєш,

Напевно, гостей ти якихось чекаєш?

Оленка: (підбігає до бабусі, обнімає її)

Бабусю рідненька, до нашої хати Сьогодні зберуться з садочка малята.

Малята, бабусю, самі не прийдуть,

Вони своїх мам й татусів приведуть.

Ми хочем, бабусю, щоб про обряд закосичення ви нам розказали.

( Стукіт у двері. Бабуся підходить і відчиняє).

Бабуся: Заходьте, заходьте до нашої хати,

Заходьте, мої хлопчики й дівчатка.

(Діти та батьки заходять і вітаються, лунає пісня «Зеленеє жито..»).

Ой, які гарненькі, ой які веселі Завітали гості у нашу оселю!

Дитина: 3 проханням до вас завітали Щоб про обряд «Закосичення»

Ви нам розказали.

Батьки: Та спочатку прийміть наші гостинці.

Батько: Даруємо вам ці квіти,

Щоб діточкам у садочку Було весело жити.

Батько і мати разом:

Принесли ми вам мішечок гречки,

Щоб у садочку між дітьми не було суперечки.

Мати: А ще принесли вам в дарунок мішечок вівса,

Щоб садкова родина була здорова уся.

Батько: Дарую вам підкову на щастя.

Мати: Даруємо ще й, щастя, цукор,

Щоб солодко жилося дітям у цьому домі.

Батько: Даруємо вам хліб і сіль.

Щоб все велося у вас добре.

Бабуся: Щира дяка за ваші побажання і щедрі дарунки. Та щоб розмова була теплою і доброю - засвітимо свічку, (запалює. Лунає тиха музика)

Шановні гості та родичі! Сьогодні в нашій родині свято, яке зветься «Свято першого закосичення». Ось його історія. Народжується чудо з чудес, маленьке, любе, миле дитятко. Безмежно закохано вдивляється мама в найрідніші риси. Тремтячими пальцями ніжно пробує на дотик шовкове волосячко. Біляве і темне, русяве й руденьке, з часом воно зовсім може змінити колір. Ніжне і легке, мов пух, стане густим і пишним, товстою косою спадатиме на спину. Буде мама мити його травами, розчісувати, вплітати бантики і просити щастя-долі своїй доні.

З моменту народження і до річного віку стригти дитину не дозволялось, а коли виповнювався рік, влаштовували обряд перших пострижин. Здійснював його хрещений батько. Перед тим, як стригти дитину, він мав посадити дитину на вивернутий кожух і виголосити побажання: «Щоб росло густе волосся, щоб коса лягла до пояса». Після пострижин волосся спалювали, а одне пасмо залишали на згадку.Росла дівчинка, радувала своїх батьків. Доки була малою, тільки й турбот, що радіти сонечку, матусиній ласці, тільки й діла,що рости здоровою, набиратися розуму і досвіду, вчитися жити серед людей, спілкуватися з ними. І як одна з ознак цього безтурботного періоду життя - вільне розпущене волосся, прикрашене віночком.

Підростало дівчатко і настав час, коли дитина стала помічницею, їй довіряли якусь роботу, залучали до родинних справ, турбот. Дівчинці вже заважало розпущене волосся. Тому треба було підбирити його, а точніше - заплітати..

Та не міг наш народ не відзначити такої події в житті дівчинки. Тому народився гарний, ніжний, дивної краси, великого змісту обряд першого закосичення, дуже важливий для духовного розвитку кожної дівчинки 5-7 років.

Виросла вже і моя онучка Мариночка - час її закосичувати, щоб помічницею для родини була, щоб до справжнього діла ставала. Тож почнемо вже закосичення.

Бабуся: Чи подружки до нас прийшли?

Дівчатка: Так, прийшли.

Бабуся: Чи новий гребінчик принесли?

Дівчатка: Так, принесли.

Бабуся: А мати про дочку дбала?

Дівчатка: Так, дбала.

Бабуся: Рушник до свята вишивала?

Дівчатка: Вишивала.

Бабуся: Іди ж Мариночко до матері дозволу питати.

Маринка: Благослови, мати,

Косу заплітати,

Косу заплітати,

У стрічку вбирати,

Щоб виросла довга,

Густа та красива І рані своїх годочків Не стали би сиві.

Мати: Благословдяю.

(Дає хрещеній матері вишитий рушник, та застеляє рушником стілець. Запрошує Маринку сісти,заплітає).

Бабуся: Заплітала коси вперше хрещена мати, прикраша святковим віночком і стрічками. Дарувала хрещеній новий гребінець і стрічки.

Бабуся: А що, дівчатка-малятка, чи хочеться й вам вже коси заплітати у стрічки вбирати?

Дівчатка: Так.

Бабуся: Та перш ніж волосячко вбирати, треба перевірити, чи навчилися наші дівчатка чогось, чи й справді подорослішали? Чи вміють вони, наприклад, співати й танцювати?

(Танок)

Бабуся: Дівчатка справді вже дорослі, навчені, можна їх закосичувати. Дорогі дівчатка, йдіть, будь ласка, в коло. (Під ніжну мелодію виходять дівчатка)

А закосичуватимуть вас ваші матусі. Бо хто ж, як не матінка рідна, благословляє вас на добре, щире життя у достатку і праці, напучує на добре ставлення до людей? Тож ставайте, матусі у велике коло за своїми донечками, закосичемо дівчаток.

Дівчинка:                 Хрещена   мати косу заплітає,

У серці й навкруги така краса!

І ластівки кружляють в небокраї,

Підхоплюючи пісню в небеса.

А я прикрашу коси стрічками І різнобарв»ям квітів польових,

Щоб милі очі рідної мами

Із радістю дивилися на них.

Зберу з любистку я ранкові роси, Звернуся до замріяних степів:

Із щедрістю даруйте моїм косам, Чарівність сонцем пещених шовків.

Мами: (заплітають донькам коси, промовляючи):

Плетися коса,

Розумнішай голова,

Родися краса,

Добрішай душа!

Бабуся: А тепер, матінки, візьміться за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити своїх донечок від усякого лиха, напасті, щоб відвернути від них нудьгу страждання. Нічого немає сильнішого за материнське благословення. А тепер поцілуйте своїх донечок, привітайте з важливою подією.

(Матусі вітають донечок, дарують гребінці, стрічки)

Бабуся: За звичаєм, дівчаток хочуть привітати хлопчики.

Хлопчик: (Поздоровляє, дарує намисто, тягне дівчинку за косу)

Рости, коса, до пояса,

Від пояса, до п»яти,

Щоб була така, як ти!

(дівчинка дякує)

Бабуся: На цьому, дорогі наші дітки, гості дозвольте закінчити наше свято.Любі наші дівчатка, ростіть, шапуйте коси - свою вічну красу. Ростіть здорові та щасливі своїм батькам на радість. До побачення.

Знайомство з елементами  петриківського розпису.

Родинно – обрядове свято «Закосичення»

Фотоколаж