Комунальний дошкільний навчальний заклад(ясла-садок) « Берізка»

Червоненської сільської ради

Завідувач Алла Олександрівна Панасенко

СЕМІНАР – ПРАКТИКУМ

«ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ»

1. Теоретична частина
	Місяць Час проведення	Відповідальні	Форма проведення
1. Напрями розвитку естетичного виховання дошкільників. 2. Тестування(перевірка знань педагогів професійної термінології) 3. Напрями роботи ДНЗ щодо розвитку творчих здібностей дитини дошкільного віку		Завідувач, вихователі Завідувач Завідувач, вихователі	Лекція Тести Диспут
2.Практична частина
1.Перегляд музичного тематичного заняття з дітьми середнього віку з розвитку креативності під час театралізованої діяльності 2.Виставка творчих робіт «Ми- творці прекрасного»		Музичний керівник Вихователі, батьки, діти	Заняття

Категорія учасників: вихователі ДНЗ, музичний керівник.

Мета: виявити, конкретизувати й узагальнити знання педагогів із проблеми формування творчої індивідуальності дошкільників засобами естетичного виховання; розвивати творчу активність, нестандартність мислення.

Матеріали: аркуші паперу; олівці; фарби; фломастери; пензлі; клей; ручки; різнокольорові стрічки; конверти із завданням; конверти з атрибутами до вправи «Дерево вражень»; методична література; комп»ютер.

Попередня робота: добирання і вивчення методичної літератури; складання плану семінару, оформлення виставки методичної літератури, виставки дитячих та батьківських робіт; консультації педагогів щодо підготовки до семінару, приготування роздавального матеріалу.

Правила семінару:

1. Ведучий пропонує низку завдань. Над кожним завданням педагоги працюють певний час.

2. Під час виступів слід слухати інших, чітко висловлювати свої думки, ухвалювати компромісне рішення, брати активну участь в семінарі.

3. Чітко виконувати запропоновані завдання.

Доброго дня, шановні колеги!

Сьогодні ми проводимо семінар « Формування творчої особистості».

Ми поговоримо про напрями розвитку естетичного виховання дошкільників, про розвиток творчих здібностей дітей та визначимо напрями роботи ДНЗ щодо розвитку творчих здібностей дитини у дошкільному віці, в практичній частині переглянемо музичне заняття з розвитку креативності під час театралізованої діяльності.

Провідною діяльністю в дошкільному віці є гра. Тому ми з вами сьогодні пограємо.

Виховувати творчу особистість без краси неможливо. Прекрасне – одвічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд із людиною, адже краса, що не сприймають, - мертва. І якщо людина втрачає здатність відчувати, вона ніколи не зможе врятувати світу. Дитина сприймає світ через призму нашого світосприймання. Своєю здатністю помічати красу, відчувати й емоційно переживати її ми відкриваємо в дитині почуття прекрасного. Прекрасне взаємопов»язане з мистецтвом. Мистецтво асоціюють із творчістю, творчими майстернями.

Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя людини і напрями цієї роботи багатогранні.

Великого значення естетичному вихованню дітей дошкільного віку надавав К. Ушинський, який стверджував, що дитя мислить формами, фарбами, звуками. Його успішність залежить від того, наскільки вихователі усвідомлюють сутність прекрасного, його роль у житті людини і формуванні особистості. Важливе значення у вихованні й навчанні дітей для збагачення їх естетичних вражень, формування виразної, влучної, повноцінної мови, на думку педагога, мають художня література, усна народна творчість. Прислів'я, приказки, скоромовки розвивають у дітей відчуття звукової краси рідної мови.

С. Русова пов'язувала теорію і практику естетичного виховання дітей з ідеями народності виховання і навчання, вважаючи ігри, усну народну творчість, свята, природу невичерпним джерелом для пробудження в дитині духовних сил. Естетичне виховання вона розглядала в єдності з моральним, які, за її твердженням, мають спільну основу — розвиток вищих почуттів.

Системний погляд на проблематику естетичного виховання запропонувала у своїх дослідженнях Є. Фльоріна, яка значну роль відводила художньому вихованню дітей на зразках мистецтва, розкрила своєрідність естетичного розвитку, охарактеризувала роль, місце, взаємозв'язок різних засобів естетичного виховання. На її думку, в художньому вихованні слід прагнути єдності емоційного і пізнавального сприймання змісту і форми, що допоможе уникнути надмірного захоплення формою, утилітарного використання мистецтва з пізнавальною метою, тобто втрати художнього компонента естетичного виховання. їй належить багато цікавих спостережень, які стосуються особливостей дитячого естетичного сприймання, образотворчої діяльності, використання іграшки, художнього слова у вихованні дітей.

Суттєво розширили діапазон теорії і практики естетичного виховання дітей дошкільного віку дослідження психологів. Наприклад, Л. Виготський відзначав, що в дошкільному віці розвивається здатність іти від думки до дії, що відкриває простір для творчої діяльності: «Одне з найважливіших питань дитячої психології і педагогіки — це питання про розвиток творчості і про значення творчої роботи для загального розвитку і змужніння дитини. Вже у ранньому віці ми спостерігаємо творчі процеси, які найкраще виражаються в іграх. Уміння з елементів створювати ціле, комбінувати старе у нові поєднання і становить основу творчості».

Аналізуючи особливості образотворчої діяльності дітей, Н. Сакуліна значну роль відводила сенсорному розвитку дитини, необхідному для створення зрозумілого і виразного зображення, сенсорним здібностям, потрібним для успішного оволодіння образотворчою діяльністю, обґрунтувала принципово новий зміст і методи навчання її. Запропоновані Н. Сакуліною ефективні способи педагогічної організації процесу сприймання дітьми реальних предметів допомагають дитині навчитися створювати зображення самостійно, без допомоги зразка, творчо освоювати навколишній світ, бачити прекрасне.

Дослідження Н. Карпінської акцентували на особливостях сприймання, методах використання творів художньої літератури в роботі з дітьми дошкільного віку.

Системний погляд на діяльність з естетичного виховання дітей у дитячому садку на основі щоденної життєвої практики із залученням засобів мистецтва запропонувала Н. Ветлугіна.

Аналізуючи особливості естетичного виховання, вчені зосереджуються на таких проблемах:

— розвиток самоконтролю дітей в образотворчій діяльності (Т. Доронова);

— ігрові методи у навчанні дітей образотворчої діяльності (Г. Григор'єва);

— ознайомлення дошкільників із творами живопису (Р. Чумічева);

— вплив українських музично-хореографічних традицій на музично-руховий розвиток старших дошкільників (А. Шевчук).

Неабияке значення має створення можливостей для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності, що дасть їм змогу розширити діапазон естетичного пізнання світу, спробувати свої сили у різних сферах, зосередитися на найпривабливішій і найперспективнішій для себе. Найчастіше у закладах дошкільного виховання дітей прилучають до таких видів художньої діяльності:

— зображувальна діяльність (сприймання творів образотворчого мистецтва, малювання, ліплення, виготовлення аплікацій);

— музична діяльність (сприйняття музики, співи, ігри, танці, хороводи, гра на музичних інструментах);

— художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, творчі розповіді тощо);

— театралізована діяльність.

«Все прекрасне, що існує в навколишньому світі і створене людиною для інших людей, повинно доторкнутися до серця дитини і облагородити його», — стверджував В. Сухомлинський.

Естетичне (грец. aisthetikos — почуттєвий) виховання — послідовне формування у дітей естетичного ставлення до життя, розвиток сприймання і розуміння прекрасного у мистецтві, природі, взаєминах людей, художніх потреб і здатності до художньої творчості.

Краса нерозривно пов'язана з душею людини, її працею, поведінкою, мовою, зовнішністю. Творча душа людства, в тому числі й українського народу, витворила справжні шедеври виховання у дитини почуття прекрасного: від маминої колискової пісні до складних видів мистецтва, якими може оволодіти людина протягом життя, якщо їх основа закладена у дошкільному дитинстві.

Філософською основою теорії естетичного виховання є естетика, яка своїм предметом має дослідження чуттєвої культури людини.

Естетика — наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, суть і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси.

Складовими цієї науки є дослідження сутності естетичного як вияву ціннісного ставлення людини до дійсності (специфіка, природа, творчий потенціал естетичного), а також основ і результатів художньої діяльності людини (своєрідність, природа художнього таланту, самобутність мистецтва).

У своїх пошуках і відкриттях людина спирається на такі поняття, як прекрасне — довершене за формою і змістом; потворне — антипод прекрасного (виродливе, нице, огидне); досконале — довершене, витончене, сповнене позитивних якостей; гармонія — досконале поєднання всіх елементів; міра — співвідношення кількісних і якісних ознак предмета; цінність — значущість, якої люди надають речам і явищам і яка є основою ставлення до них. Усі ці феномени тісно пов'язані з моральністю, оскільки прекрасним, досконалим, гармонійним є те, що характеризує красу людини, її працю і результати цієї праці, взаємини інших людей. Саме у цих своїх виявах прекрасне становить цінність для людини.

Предметна сфера естетики як науки (природа естетичного, художнього таланту, художньої творчості особистості) окреслює мету, завдання, зміст естетичного виховання особистості, критерії оцінки її естетичного розвитку.

Будучи спрямованим на формування творчої особистості, здатної адекватно сприймати прекрасне і потворне, наділеної чуттям міри у творенні художніх цінностей, естетичне виховання передбачає розвиток почуттєвої сфери особистості, з якою тісно пов'язаний її моральний світ. Квінтесенцією (сутністю) його є естетичний розвиток людини.

Естетичний розвиток особистості — процес становлення і вдосконалення естетичної свідомості та естетичної діяльності особистості.

Естетичний розвиток має на меті формування естетичної культури особистості — своєрідного сплаву особистісних якостей, які обумовлюють критерії її оцінювання прекрасного і потворного, вияв чуття міри у власній творчості. Під впливом суспільних умов, виховання, взаємодії з прекрасним естетична культура особистості постійно змінюється, в одних випадках збагачуючись, сягаючи висот, в інших — збіднюючись, примітивізуючись.

Естетичну культуру особистості утворюють такі компоненти:

1. Естетична свідомість — сукупність поглядів, знань, суджень, оцінок, ідей, ідеалів, її основою є естетичне сприймання — процес відображення сутності предметів і явищ естетичної дійсності, співвідношення сприйнятого зі сповідуваними особистістю критеріями.

Естетичне сприймання у процесі осмислення явищ і предметів дійсності трансформується в естетичні погляди — думки, судження, уявлення про прекрасне і потворне, які є основою ставлення до явищ буття загалом і явищ мистецтва зокрема. Спираючись на естетичні погляди, особистість визначає для себе естетичний ідеал — соціальне обумовлений взірець досконалості, який є орієнтиром в оцінюванні естетичних явищ і власної художньо-творчої діяльності.

2. Естетичні потреби — внутрішня необхідність в осягненні певних естетичних цінностей і розвитку певних умінь. Маючи у своїй основі естетичні почуття — спричинені взаємодією з естетичними цінностями (творіннями природи і людського таланту) емоції людини, естетичні потреби втілюються в естетичних смаках — здатності особистості до індивідуального відбору із сукупності естетичних явищ і предметів тих, які найбільше відповідають її поглядам та ідеалам, породжують позитивні відчуття в процесі сприймання.

Усі ці якості не даються людині від народження, а є результатом зовнішніх виховних впливів, самовиховання, художньо-творчої практики.

3. Естетична діяльність (практика) — безперервний процес формування і реалізації певних творчих умінь, навичок, здібностей, гармонізації себе і світу.

З огляду на це естетичне виховання можна розглядати як системну діяльність, спрямовану на розвиток чуттєвої сфери особистості, її умінь сприймати, оцінювати явища естетичної дійсності за законами краси, збагачувати у процесі їх сприймання свій внутрішній світ, оволодівати законами творчості і творити. Важливою складовою цього процесу є естетична освіта — процес засвоєння мистецьких знань, умінь і навичок.

Усі ці якості особистості необхідно розвивати уже в ранньому дитинстві, зосереджуючись на певних напрямах, добираючи засоби, форми і методи з огляду на вікові особливості дітей, передусім на особливості їх естетичного сприймання.

Естетичне сприймання є специфічною діяльністю, під час якої у дітей дошкільного віку формується здатність до пізнання об'єктів навколишнього світу з естетичних позицій. На його основі формується художнє сприймання — пізнання дійсності засобами різних видів мистецтва. Завдяки художньому сприйманню дитина пізнає себе, свої взаємини з навколишнім світом в «уявному полі» художніх образів шляхом емоційної ідентифікації.

Які ж існують напрями розвитку естетичного виховання дошкільника?

Напрями розвитку естетичного виховання дошкільника

1-й напрям – формування естетичного ставлення дітей до навколишнього світу.

Мета: розвивати навички бачити та чути красу в природі, учинках, мистецтві, розуміти прекрасне; виховувати художній смак, розвивати потребу естетичного розуміння.

2-й напрям – формування художніх вмінь у різних сферах.

Мета: навчати дітей малювати, ліпити, конструювати, співати, рухатись під музику; розвивати мовленнєву творчість.

Сьогодні ми поговоримо про розвиток творчих здібностей в образотворчій , музичній та театралізованій діяльності.

Запрошую Вас до творчих майстерень художників, музикантів, акторів.

Кожен із вас обрав стіл, що позначає один із напрямів розвитку творчих здібностей дитини.

1 стіл – творчий розвиток особистості в образотворчій діяльності;

11 стіл – формування театралізовано- мовленнєвої діяльності як засобу самовираження дитини;

111 стіл – розвиток музичних здібностей дошкільника.

Сьогодні ми розкриємо кожен із напрямів розвитку творчих здібностей дитини дошкільного віку.

n ЗАВДАННЯ 1. ЗНАЙОМСТВО

Кожна майстерня має презентувати себе в короткому резюме й емблемі. ( 3-5 хв.)

Виступ учасників семінару.

- Молодці, дякую вам! Члени майстерень справді проявили неабияку винахідливість. Від філософії перейдемо до педагогічних та психологічних понять.

n ЗАВДАННЯ 2. РОЗМИНКА

Представники майстерень обирають конверт із трьома поняттями, до яких протягом 3 хв. складають визначення.

ТВОРЧІСТЬ - ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ЯКОЇ ОСОБИСТІСТЬ ЗАДОВОЛЬНЯЮЧИ ПОТРЕБИ В РЕАЛІЗАЦІЇ СВОЇХ ЗДІБНОСТЕЙ СТВОРЮЄ НОВІ ЗНАННЯ, ОБ»ЄКТИ, СХЕМИ ПОВЕДІНКИ РОБИТЬ ВЛАСНІ «ВІДКРИТТЯ»

ТВОРЧА УЯВА – ВИД УЯВИ ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ СТВОРЕННЯ ОРИГІНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ

КРЕАТИВНІСТЬ – ТВОРЧІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ ЩО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В МИСЛЕННІ, ПОЧУТТЯХ, СПІЛКУВАННІ, ДІЯЛЬНОСТІ

ЗДІБНОСТІ – ПСИХІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, ЩО ГРУНТУЮТЬСЯ НА ПРИРОДНИХ ЗАДАТКАХ І Є ПЕРЕДУМОВОЮ УСПІШНОГО ВИКОНАННЯ ЛЮДИНОЮ ПЕВНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗАСВОЄННЯ НЕЮ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

ТАЛАНТ ХУДОЖНІЙ – ЗДАТНІСТЬ ДИТИНИ, ЩО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ, НЕПОВТОРНА ЄДНІСТЬ ЕМОЦІЙНИХ Й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЛЮДИНИ.

ВИХОВАННЯ ХУДОЖНЄ – ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБИ У СПІЛКУВАННІ З МИСТЕЦТВОМ

ОБДАРОВАНІСТЬ – ВИСОКИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ- ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ В ЛЮДИНИ ЕМОЦІЙНОГО СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА Й ДІЙСНОСТІ

ІМПРОВІЗАЦІЯ – ОСОБЛИВИЙ СПОСІБ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ( ТВОРЕННЯ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОЇ ПІДГОТОВКИ, ВІЛЬНЕ ФАНТАЗУВАННЯ НА ПЕВНУ ТЕМУ).

Педагоги продемонстрували ґрунтовні знання професійної термінології.

Хочу зосередити увагу на тому, що гармонійність естетичного виховання важлива для дітей різного віку. Але ніхто не потребує її так, як дошкільнята. Необхідні правильні співвідношення будь-якого впливу на дитину. Урахування вікових особливостей дає змогу з»ясувати, які саме форми,

Засоби та види діяльності для художнього розвитку особливо ефективні

Проаналізувати цю проблему допоможе таке завдання

n ЗАВДАННЯ 3 «Лист мети»

Кожна майстерня отримує аркуш з намальованим будиночком, на даху якого зазначена мета, яку ви маєте досягти у процесі естетичного виховання .( запропонована мета відповідає напряму майстерні).

На стіні Ви пишете завдання, розв»язавши , які, можна досягти поставленої мети. На стежці записуєте методи, способи розв»язання цих завдань. Паркан – це перешкоди, що заважають досягти окресленої мети.

Отже, на основі викладеного ми можемо зробити висновок: якщо дітей виховують чутливими до всього прекрасного в житті, збагачують враженнями, захоплюють різними видами художньої діяльності, то їх спеціальні здібності розвиваються успішно, плідно розв»язуються завдання естетичного виховання.

Пропоную кожній майстерні визначити напрями роботи ДНЗ щодо розвитку творчих здібностей дитини.

Напрями роботи ДНЗ щодо розвитку творчих здібностей дитини дошкільного віку:

1. Створення умов для забезпечення розвивального середовища.

2. Своєчасне виявлення природних задатків, нахилів і здібностей дітей.

3. Формування готовності педагога до інноваційної діяльності.

А для цього потрібно мати особистісно – орієнтовний підхід до кожної дитини, що забезпечить високий рівень розвитку її творчого потенціалу.

Пропоную кожному учаснику продовжити по реченню оповідання. Я розпочинаю: «Учора я була у цирку…………»

Визначимо, яким насправді повинен бути педагог. Складіть будь-ласка, словесний портрет творчого педагога.

1. Професійна компетентність як система знань і вмінь, здатність до творчого, нестандартного розв»язання професійних завдань, націленість на інноваційні пошуки.

2. Особистісна та духовна зрілість як процес особистісного розвитку, самовдосконалення.

3. Цілеспрямований розвиток духовного, морального потенціалу педагога з опорою на знання про особистість, її розвиток, вікову психологію.

4. Творча позиція педагога як гуманістична орієнтація на забезпечення успіху та здоров»я дитини, на високі результати і досягнення, на розвиток творчості учасників навчального процесу.

Упоралися з цим завданням на відмінно. Я, гадаю, що завдання не складне, тому, що всі ви є такими творчими педагогами. Я бажаю вам залишатися завжди такими цілеспрямованими, наполегливими, творчими, висококваліфікованими спеціалістами. Але не втрачати ніжності, турботливості, жіночної краси.

Зараз пропоную переглянути тематичне музичне заняття.

В залі організовано виставку дитячих, батьківських робіт, виставку методичної літератури.

Психологічна вправа «Дерево вражень».

Учасники висвітлюють на аркушах паперу у вигляді плодів свої враження від семінару та кріплять на дереві.