Пашкова Юлія
Іванівна,
вихователь Христофорівського КДНЗ «Буратіно»
СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО- КОМПЕТЕНТНОЇ ДИТИНИ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Діти повинні жити у світі
краси, гри, казки, музики,
малюнка, фантазії, творчості.
/ В.О.Сухомлинський/
Сучасна система освіти переживає процес оновлення. Існує тенденція
до пошуку нових підходів щодо виховання та навчання дітей, реалізації
інноваційних напрямків у діяльності закладів освіти. Сьогодні, як ніколи
необхідно формувати особистість,здатну в умовах життєдіяльності діяти доцільно,
застосовуючи набуті раніше знання і досвід за нових обставин, докладати зусилля
для досягнення мети, поводитись оптимістично, домагатись успіху та визнання
іншими людьми, оновлювати свої знання, збагачувати досвід, виявляти гнучкість,
самовдосконалюватися. Саме у дошкільному дитинстві закладаються основи
соціальної компетентності дитини, визначається напрямок її розвитку у успішної
адаптації у соціумі.
Театралізовані дійства є невід’ємною складовою становлення соціальної
компетенції дошкільника. Вони є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів малюка, ознайомлюють
їх з духовними цінностями, розвивають емоційну сферу. Театралізована діяльність
проводиться з урахуванням вимог програм розвитку дитини дошкільного віку
“Базового компоненту”, «Українське дошкілля» та
парціальної програми художньо – естетичного розвитку «Радість творчості».
Інтер’єр театральної студії оформлено таким чином, щоб діти могли в доступній
формі відчути себе активним суб’єктом художньо – театрального дійства. В
репертуарі понад 20 вистав. Це і «Бременські музики», «Муха Цокотуха», «Історія
про хитру мишку», «Коза – Дереза», «Зайчикова хатка»
та інші. Різновидність театрів приваблює малят – це театри «Петрушок»,
«Коробок», «Топотушок», «Народної іграшки», «Наземної
іграшки», «Коконів», «Долоньок», «Ложок», «Циліндрів», «Круть – Верть», «Пальчиковий», «Драматичний», «Покидьковий», «Паралоновий», «Маріонеток», «Казкового фартушка». Вони дарують
радість спілкування з улюбленими героями, виховуючи цим доброту, чуйність,
справедливість.
Усі ми родом із дитинства і найперше,що постає в наших думках,згадуючи цю
прекрасну пору - це казка. Можливості казки безмежні! Слухання казок, їх
складання, розігрування та інсценування сприяють всебічному розвитку дітей, допомагають
педагогам ефективно вирішувати розвивальні,навчальні та виховні завдання.
В.О.Сухомлинський сказав: “Чудесний світ відкривається в живих барвах,в
яскравих звуках,у казці та грі, у власній творчості,у красі , що
надихає”.[9,с.105]
«Казка - це частка духовного життя дитини, що
пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і
творчості». [9,с.91]
У дітей, які перевтілюються в героїв казок, активніше розвиваються уява,
творча фантазія, формується інтонаційна виразність мови. Використання казок у
роботі з дітьми дошкільного віку сприяє
як цілеспрямованому, так і спонтанному розвитку словника і зв’язного мовлення,
розвитку причинно-наслідкових відносин подій і відображенню їх в мові, включає
в роботу всі аналізаторні системи. Настає перехід образів-уявлень в
образи-поняття.
В старших групах виконання ролей в творчих завданнях, мініатюрах допомагає
дитині відчувати себе вільною і через характер персонажу, його мову передати
свій емоційний стан, отримати задоволення від перевтілення.
Закладати основи моральності, виховувати моральні цінності слід з самого
раннього віку, коли формуються характер, ставлення до світу, оточуючих людей. В
етиці існують дві основні моральні категорії - добро і зло. Дотримання
моральних вимог асоціюється з добром.
Порушення ж моральних норм і правил, відступ від них характеризуються як
зло. Розуміння цього спонукає людину вести себе у відповідності з моральними
вимогами суспільства. Такі моральні категорії, як добро і зло, добре і погано,
можна і не можна, доцільно формувати своїм власним прикладом, а також за
допомогою народних казок, в тому числі про тварин. Ці казки допоможуть педагогу
показати: як дружба допомагає перемогти зло ("Зимовище"); як добрі і
миролюбні перемагають ("Вовк і семеро козенят"); що зло карається
("Кіт, півень і лисиця", "Зайчикова
хатинка"). соціально-моральні цінності в чарівних казках представлені
більш конкретно, ніж в казках про тварин. Позитивні герої, як правило, наділені
мужністю, сміливістю, наполегливістю в досягненні мети, красою, , чесністю та
іншими фізичними та соціально - моральними якостями, які мають в очах народу
найвищу цінність. Для дівчаток це красна дівиця (розумниця, рукодільниця ...),
а для хлопчиків - добрий молодець (сміливий, сильний, чесний, добрий, працьовитий,
люблячий Батьківщину). Ідеал для дитини є далекою перспективою, до якої він
буде прагнути, звіряючи з ідеалом свої справи і вчинки. Ідеал, придбаний в
дитинстві, багато в чому визначить його як особистість. Казка не дає прямих
повчань дітям (типу "Слухайся батьків", "Поважай старших",
"Не йди з дому без дозволу"), але в її змісті завжди закладений урок,
який вони поступово сприймають, багаторазово повертаючись до тексту казки.
Наприклад, казка "Ріпка" вчить молодших дошкільнят бути дружними,
працьовитими; казка "Маша і ведмідь"
застерігає: в ліс одним не можна ходити-можна потрапити в біду, а вже якщо так
сталося - не впадай у відчай, старайся знайти вихід зі складної ситуації; казки
"Теремок", "Зимовище звірів" вчать товаришувати. Наказ слухатися
батьків, старших звучить у казках "Гуси-лебеді", "Сестриця
Оленка та братик Іванко", "Снігуронька", "Телесик". Страх і боязкість висміюються в казці
"У страху очі великі", хитрість - у казках "Лисиця і
журавель", "Лисиця і тетерев", "Лисичка-сестричка і сірий
вовк" і тд. Працьовитість в народних казках
завжди винагороджується ("Хаврошечка",
"Мороз Іванович", "Царівна-жаба"), мудрість вихваляється
("Мужик і ведмідь", "Як мужик гусей ділив", "Лисиця і
цап"), турбота про близький заохочується ("Бобове зернятко"). У
всіх казках є персонаж, який допомагає позитивному героєві зберігати свої соціально-моральні якості. За
морфологічними особливостями казки поділяють на три групи: про тварин, чарівні
та соціально-побутові. До золотого фонду українських народних казок про тварин
увійшли «Коза-дереза», «Цап та баран», «Пан Коцький», «Солом'яний бичок»,
«Колосок», «Телятко, кабан, півник, качур та вовки» і т. ін. Чарівні
(героїко-фантастичні) казки Тому в
чарівних казках поєднуються два начала - фантастичне і героїко-історичне. Позитивних героїв чарівних казок показано
сильними, мужніми, самобутніми. Найчастіше героями чарівних казок є чоловічі
образи: «Кирило Кожум’яка», «Іван Побиван», «Іван -
мужичий син». Є і жіночі образи: «Кривенька качечка», «Царівна-жаба».
Соціально-побутові казки відображають дійсні, реалістичні події. У них відсутні
чарівні, фантастичні предмети. Головним героям допомагають розум, мудрість,
моральна стійкість, добропорядність. Героями соціально-побутових казок є Правда
і Кривда, Щастя, Доля, Злидні, Біда, Горе. сироти, наймити, козаки, солдати,
дурень, розумний. Це казки «Дівчинка-семилітка», «Мудра дівчинка», «Язиката Хвеська», «Попівський наймит», «Правда й кривда» і т. ін. Соціально-побутові
казки спрямовано на викриття і заперечення несправедливого суспільного ладу,
експлуатації людини людиною. Вони допомагають дітям глибше пізнати минуле
українського народу, виховують патріотичні почуття, прищеплюють підростаючому
поколінню оптимістичні погляди на життя.
Казки, оповідання, легенди вчать дітей жити в суспільстві, формують життєву
позицію, розвивають у дошкільників такі якості, як самостійність,
працелюбність, людяність, спостережливість, відповідальність, розсудливість.
Отже, вплив театралізованої діяльності на
формування соціальної компетентності дошкільника, полягає в тому, що
завдяки казці дитина ознайомлюється з нормами і моделями людської діяльності та
взаємовідносин, які стають зразком для її власної поведінки. А завдяки роботі
колективу дошкільного закладу у співдружності з батьками закладаються основи
соціально-моральних якостей наших вихованців, які викликають бажання розвивати
творчу особистість. Батьківське тепло, ніжність душі і серця, підкріпленні
знаннями педагогіки та психології вихователів дають свої добрі плоди.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Програма розвитку дитини
дошкільного віку «Українське дошкілля». /О.І.Білан, Л.М.Возна,
О.Л.Максименко та ін. – Тернопіль:
Мандрівець, 2012.
2. Програма художньо – естетичного
розвитку дітей раннього і дошкільного віку «Радість творчості» / Борщ О.М.
Самойлик Д.В.
3. Програма театралізованої
діяльності «Театр. Творчість. Діти» / Борщагівська
Т.В.
4. Програма «Риторика + Театр» / Ладиженська Т.А.
5. Молодушкіна І.В.
Загадковий світ емоцій. Розвиток емоційної сфери дошкільника.
6. Мігунова Є.В.
Організація театральної діяльності в дитячому садку навчальний методичний
посібник, 2006р.
7. Павленко О.А. Гармонійний розвиток дитини через казку. Видавнича група «Основа».
8. Туз Л.М. Театральна діяльність,
як метод досягнення якісних зрушень у пізнавальній діяльності, в вольовій та
емоційній сферах життя дошкільника. Досвід роботи.
9. В.О.Сухомлинський. Батьківська
педагогіка. Київ.»Радянська школа»1978.