ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ

«Попередження насильства, жорстокості у сім’ї та дитячому колективі»

Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити роль педагога у попередженні насильства та жорстокого поводження з дітьми дошкільного віку, вчити педагогів працювати в групах та набувати практики колективної діяльності у виробленні рішень під час вправ та ігрових завдань.

Очікуваний результат: наприкінці тренінгу педагоги мають:

ü знати законодавчу базу щодо захисту прав дитини та протидій насильства над нею;

ü уміти визначати поняття «насилля», «жорстокість», «покарання»,  розрізняти їх види, причини виникнення та наслідки;

ü визначати організаційні умови для запобігання насильству у сім’ї та дитячому колективі;

ü усвідомити значення власної педагогічної культури, гуманної поведінки щодо дітей, батьків, колег, спілкування на рівних засадах.

Цільова аудиторія: (учасники тренінгу): вихователі ДНЗ,

Запрошені: (спостерігачі) слухачі курсів вихователів – методистів МОППО, інспектор з охорони дитинства,  методисти та психолог науково-методичного центру м. Миколаєва

Кількість учасників тренінгу: 12 осіб.

Час/хв..	Зміст тренінгу	Відповідальний (тренер)
	Підготовчий етап
5 хв.	Вступ	методист
10 хв. 3 хв. 5 хв.	Вправа « Знайомство» Вправа «Прийняття правил роботи в групах»Вправа « Очікування»	психолог методист психолог
	Основна частина
20 хв.	« Мозковий штурм» - виявлення обізнаності педагогів з питань насильства Вправа «Законодавство, яке тебе захищає» Вправа «Які умови необхідні для захисту прав дитини?»	методист методист методист
10 хв. 5 хв. 20хв. 15 хв.	Інформаційний блок Міні – презентація « Актуальність проблеми насильства та жорстокого поводження з дітьми» Рухавка Робота в групах. Вправа « Дерево насильства» Рольова гра « Дитина і розлучення»	методист психолог методист психолог
10 хв. 5 хв.	Заключний етап Збір очікувань ( рефлексія) Перегляд мультфільму,  побажання учасникам	психолог методист

Тривалість тренінгу: 1 год. 45 хв.

Форми і методи проведення: інформаційне повідомлення, мультимедійна презентація, « мозковий штурм», групові дискусії, рольова гра, комунікативні вправи, рухавки.

Обладнання та матеріали: екран, дошка з демонстраційним матеріалом, мультимедіа, 3 столи різного кольору, бейджики трьох кольорів, на столах: маркери, стікери, листи ватману, роздатковий матеріал з теми «Насильство», нормативні документи з охорони прав дитини.

Хід тренінгу

Тренер – методист:  Доброго дня всім присутнім. Сьогодні наша зустріч присвячена такій актуальній темі, як попередження насилля та жорстокості щодо дітей. Педагоги нашого закладу приймуть участь у психолого – педагогічному тренінгу, а запрошені гості будуть спостерігачами. Готуючись до сьогоднішнього заходу, ми провели теоретичний семінар, під час якого педагоги познайомилися з основними базовими документами, спрямованими на захист дітей від негуманного поводження з ними. Також на семінарі були розглянуті такі питання, як права дитини, види насилля та їх профілактика.

 Психолого -педагогічний тренінг на тему: «Попередження насильства, жорстокості у сім’ї та дитячому колективі»  ми проведемо спільно з практичним психологом закладу.

Чому ми обрали таку форму роботи? Психолого-педагогічний тренінг – інтерактивна форма роботи з педагогами, під час якої  вони можуть в  невимушеній приємній психологічній атмосфері закріпити свої знання, набути нового практичного досвіду, поспілкуватися з колегами. Термін «тренінг» має ряд значень: «виховання», «навчання», «підготовка», «тренування». Це також цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма набуття знань, умінь, навичок; розширення досвіду.

Психолого-педагогічний тренінг відкриває такі можливості інтерактивного навчання:

Для кожного учасника:

- становлення активної позиції в діяльності;

- розвиток особистісної рефлексії;

- зростання фахової компетентності.

Для мікрогрупи:

- розвиток навичок взаємодії в малій групі;

- формування ціннісно-орієнтованого єднання;

- заохочення до зміни соціальних ролей;

- прийняття моральних норм і правил;

Для методиста і психолога:

- удосконалення вміння організовувати діяльність інших;

- розвиток здатності до організації групової рефлексії;

- формування мотиваційної готовності до міжособистісної взаємодії в різних ситуаціях;

- з’ясування індивідуальних та колективних освітніх проблем педагогів.

На психолого – педагогічних тренінгах використовується кілька видів вправ:

· для знайомства учасників та згуртування групи. Вони допомагають розкритися людям, більше дізнатися один про одного;

· для з’ясування очікувань учасників;

· для сприяння міжособистісному спілкуванню,стимулювання взаємодії, формування команди;

· для підвищення активності учасників ;

· для сприяння засвоєнню знань -- аналіз основних моментів проведеного заняття;

· рухавки -- обов’язкова частина, що активізує, сприяє створенню невимушеної атмосфери, підвищує увагу;

· вправи завершальної частини.

Тренер – методист: А тепер виберіть собі бейджик за кольором, який вам подобається.

(  Учасники обирають бейджик і сідають за стіл відповідного кольору - так формуються три робочі групи, за червоним, зеленим і жовтим столами)

-Девізом нашої роботи будуть слова В.Гюго « Для мене не важливо, на чиєму боці сила, важливо те, на чиєму боці право».

1. Вправа « Знайомство»

Мета: створити доброзичливу атмосферу між учасниками для ефективної співпраці.

Інструкція

Тренер – психолог: Щоб зняти напруження і налаштуватися на доброзичливі стосунки між учасниками, пропоную розпочати зі знайомства. Ми всі маємо право на ім’я, так давайте скажемо, як би ви хотіли, щоб вас сьогодні називали учасники тренінгу. (Тренер пропонує передавати інформацію по колу, від першого (тренера) до останнього учасника). Потім учасники пишуть це ім’я на своєму бейджику поряд з офіційним.

Коли останній учасник назвав своє ім’я, тренер дає інше завдання:  

«Пригадайте, які випадки жорстокого поводження мали місце у вашому дитинстві» ( тепер відповіді звучать від останнього учасника до першого)

-А тепер напишіть або намалюйте символ(емблему), що асоціюється у вас з поняттям “право”, аргументуйте своє бачення.(за 20-30сек.)

1. Вправа « Прийняття правил роботи групах»

Мета: показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, за якими відбувається взаємодія людей у групі. Прийняти правила для продуктивної роботи в групах.

Інструкція

Тренер – методист: Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти певні правила, за якими будемо працювати протягом нашої зустрічі.  Практика проведення тренінгу показує, що найбільш корисними в групі є такі правила:

v Спілкування на основі довіри

v Спілкування за принципом « тут» і « тепер» ( говорити про те, що турбує саме зараз)

v « Я» висловлювання « ( я думаю, я вважаю)

v Щирість спілкування  (немає бажання висловитися відверто, краще промовчи)

v Активна участь у тому, що відбувається ( активно слухаємо, дивимося, говоримо. Не замикаємося, ми весь час у групі, уважні до оточуючих.)

v Толерантність один до одного ( повага, тактовність, терплячість, співчуття, товариськість, рівність, люб’язність, інтелігентність)

v Працювати « від» і « до».

Тренер – методист: Чи згодні з такими правилами? Пропоную прийняти їх в цілому

2. Вправа « Очікування»

Мета: сформулювати завдання тренінгу, налаштувати учасників на роботу під час тренінгу. Визначити з якою метою учасники прийшли на захід, рівень інтересу до проблеми заходу, їх зацікавленість у роботі, готовність прийняти відповідальність за витрачений час.

Інструкція

Тренер – психолог: Шановні учасники тренінгу, зазначте, будь- ласка, на стікерах -човниках, які ви маєте власні очікування від нашого заходу, на який сподіваєтеся результат.  Озвучте їх, будь-ласка.

3.  Метод « Мозковий штурм»

Мета: З’ясувати рівень обізнаності законодавчої бази щодо захисту дітей від насилля, визначити рівень знань педагогів про права дитини та види насилля.

Вправа «Законодавство, яке тебе захищає»

Мета: ознайомити учасників тренінгу з переліком документів основного міжнародного й українського законодавства із захисту прав дитини.

Обладнання: перелік документів міжнародного й українського законодавства, що захищає права дитини.

Хід вправи:

На цьому етапі тренер-методист ділить учасників тренінгу на три групи та просить їх зайняти місця за трьома круглими столами, де вже підписана назва кожної з груп:

перша ГРУПА - експерти Комітету з прав дитини при ООН.

друга ГРУПА - експерти Всеукраїнського комітету з прав дитини.

третя ГРУПА - експерти соціальних служб України з прав дитини.

Перша група отримує перелік основних міжнародних документів, що захищають права дитини. Друга група отримує перелік законів України, що містять норми та права, спрямовані на захист прав дитини. Третя група отримує перелік основних нормативно-правових актів, в яких містяться норми, що захищають права дитини.

Через 3-4 хв. один учасник із кожної групи робить невеличке повідомлення. Представник першої групи повідомляє про основні міжнародні акти, які захищають права дитини. Представник другої групи повідомляє про основні закони України, що захищають права дитини. Представник третьої групи називає основні нормативно-правові акти, в яких містяться норми, що захищають права дитини.

Тренер-методист підбиває підсумок проведеної вправи. (Підсумок висвічується на екрані.)

Вправа  «Які умови необхідні для захисту прав дитини?»

Мета: сприяти зміні фокуса точки зору учасників на проблему порушення прав дитини; наочно продемонструвати соціальні й емоційні зв'язки, що забезпечують необхідні умови для виживання й розвитку дитини.

Обладнання: сім листків самоклейкого паперу (або сім смужок паперу, що кріпляться шпильками для шиття), на кожній з яких великими буквами (так, щоб можна було прочитати із залу) написано одне з таких слів: «ДІВЧИНКА», «РОДИНА», «ДІМ», «ОСВІТА», «ЛЮБОВ», «ПРАВА», «НАДІЯ»;  7 різнобарвних товстих вовняних ниток (1,5 м), ножиці.

Хід проведення

Вправа починається зі вступного слова тренера-методиста: «Народжується дитина. Щоб вона стала людиною, слід оточити її любов'ю, піклуванням. Звернемось до Конвенції ООН «Про права дитини», де записано: «Кожна людська істота до досягнення 18-річного віку - дитина».

Чому для захисту прав дитини було прийнято окремий законодавчий акт, який називають «Світовою конституцією прав дитини», - Конвенцію про права дитини? Тому що дитину ані в чому не можна порівнювати з дорослими».

Для сприяння зміні фокуса точки зору учасників на проблему порушення прав дитини та наочно продемонструвати соціальні й емоційні зв'язки, що забезпечують необхідні умови для виживання та розвитку дитини, тренер пропонує випробувати методику «Нитки». Перед початком випробування методики тренер просить групу сісти півколом, щоби створити своєрідний амфітеатр. Потім із числа учасників тренер вибирає сім осіб, які одержують картки зі словами. Учасники майбутньої дії стають спиною до аудиторії - «глядача» - та прикріплюють свої картки на груди так, щоб до визначеного часу «глядачі» їх надпис прочитати не могли. У центр півкола викликається учасник, який одержав картку зі словом «ДИТИНА». Потім тренер починає розповідати історію, запрошуючи у визначених моментах увійти в коло дії по черзі інших з вибраних ним шести учасників. Кожний із них один із кінців кольорової нитки, запропонованої тренером, затискає в руці, а інший кінець віддає «ДИТИНІ». Таким чином, поступово «ДИТИНА» опиняється в колі, з'єднана з кожним з інших учасників дії кольоровою ниткою.

Тренер-методист. Зараз я розповім вам історію, складену на підставі фактів, що мали місце в дійсності. Отже, жила-була дівчинка. Вона росла дуже щасливою дитиною. У неї були мама й батько, бабуся й дідусь і навіть старший брат. У дівчинки була РОДИНА. (Тренер виводить учасника, якому була віддана картка «РОДИНА», і з'єднує його ниткою з «ДИТИНОЮ».)

Усі члени родини дівчинку дуже любили та піклувались про неї, вона знала тоді, що таке дійсна ЛЮБОВ. (Виводиться учасник із карткою «ЛЮБОВ». Протягується друга ниточка.)

Родина дівчинки була досить забезпеченою й жила у великому та світлому будинку. (Виходить учасник із карткою «ДІМ»; протягується ниточка.)

Дівчинка ходила до дитячого садочка, вона отримувала ОСВІТУ. (Вихід наступного учасника з карткою «ОСВІТА», протягується ниточка.)

У такий спосіб дотримувались ПРАВА маленької людини. (Вихід учасника з карткою «ПРАВА»; протягується ниточка.)

Дівчинка з НАДІЄЮ дивилась у майбутнє. (Вихід учасника з карткою «НАДІЯ»; протягується ниточка.)

Але так уже сталось, що майже в один рік батько та старший брат дівчинки загинули в автокатастрофі. Мама, не справившись із таким горем, почала сильно пити, а бабуся й дідусь, не витримавши лиха, що прийшло, вмерли один за одним. Так у дівчинки не стало РОДИНИ. (Тренер входить у коло й перерізає ножицями ниточку «ДИТИНА»-«РОДИНА».)

А разом з рідними пішла й ЛЮБОВ. (Тренер розрізає нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ».)

У дівчинки не стало й ДОМУ. (Тренер ріже нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»), тому що мама продала його за борги. Дівчинка разом з мамою опинилась на вулиці. Вона перестала ходити до садка. (Тренер обриває нитку «ДИТИНА»-«ОСВІТА».) Права дівчинки не дотримувались, тому що з нею поруч не було дорослих, які би про неї піклувались. (Тренер розрізає нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА».) Лише світле проміннячко НАДІЇ ледь жевріло в її душі (єдина нитка, що залишається нерозрізаною).

Час спливав, і одного разу дівчинку небайдужі люди привели в сімейний дитячий будинок. Тепер вона вважає, що їй дуже поталанило. З нею поруч з'явились чоловік і жінка, яких вона вже називає мамою й батьком, у неї є брати та сестри (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«РОДИНА»). Дівчинка відчуває, що її люблять (тренер зав'язує нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ»). У неї знову з'явився ДІМ, де вона почуває себе затишно й комфортно (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»). Дівчинка знову почала ВЧИТИСЬ (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА-«ОСВІТА»). Дівчинка знову могла сказати: «Я - людина, нехай поки маленька, але я маю ПРАВА (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА»). Як добре, що є добрі люди, і як важливо не розстатися з НАДІЄЮ.

Далі тренер просить групу подякувати учасникам дії та запрошує їх повернутись на свої місця.

-Про які права дитини було згадано у вправі?

-Які ще права прописані в Конвенції ООН про прав дитини? (відповідають ті учасники тренінгу, які не брали участь у вправі).

Це дуже сумна історія однієї дівчинки. Але вона напевно допомогла кожному відшукати відповідь на запитання: які ж умови необхідні кожній дитині для повноцінного життя та розвитку. Давайте обміняємось думками.

Завдання 3.

- Які форми насилля над людиною існують в нашій країні?

Відповідають учасники за бажанням. На екрані з’являється слайд «Види насилля»

- фізичне;

- психологічне;

- сексуальне;

- економічне ( нехтування потребами дитини).

4. Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми

Тренер – методист:

Ця проблема є актуальною, тому що близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від сексуальної експлуатації-38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної праці -34%,від вживання наркотиків-43%. Насильство в сім'ї - серйозна і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім'ї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей:бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних проблем таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.

У тоталітарних сім'ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з дітьми. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного здоров'я.

Отже, насильство – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини по відношенню до іншої людини, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи як людини, так і громадянина, а також наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Інформація висвітлюється на слайдах у вигляді діаграм, таблиць, результатів анкетування. В кінці – відеоролик про насилля ( на російській мові)

5. Рухавка ( тренер – психолог)

              Рухавка « Будинок, фермер, землетрус»

       Мета: зняти м’язове напруження, активізувати учасників, стимулювати взаємодію учасників.

Час: 10 хвилин.

Хід вправи

Тренер об’єднує учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з’єднувала руки над головою, утворюючи «дах» будинку. Третій учасник стає всередину будинку під «дахом», цей учасник буде «фермером». Учасники уважно слухають і виконують команди тренера.

За командою «будинок»! двійки, які утворюють «будинок» мають знайти собі інших «фермерів», котрій в цей час нерухомо стоять на своїх місцях; за командою «фермер!», на місці залишаються «будинки», а всі «фермери» мають знайти собі нові «будинки»; за командою «землетрус!», кожен член трійки повинен знайти собі нових партнерів.

Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у випадковому порядку.

6. Робота в групах. Вправа « Дерево насилля»

Мета: визначити причини та наслідки сімейного насилля щодо дитини, узагальнити наданий обсяг інформації щодо насилля в сім’ї.

Тренер - методист: Зараз ви будете працювати в групах. Зверніть увагу ще раз на правила роботи в малих групах.

Правила роботи в малих групах, що допоможуть вам організувати свою роботу:

1. Швидко розподіліть ролі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтеся виконувати різні ролі.

Головуючий (спікер):

- Зачитує завдання групи

- Організовує порядок виконання

- Пропонує учасникам групи висловитися

- Заохочує групу до роботи

- Підбиває підсумки роботи

- За згодою групи визначає доповідача

Секретар:

- Веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи

- Як член групи, має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві

Попередник:

- Стежить за часом

- Заохочує групу до роботи

Доповідач:

- Чітко висловлює думку, до якої дійшла команда

- Доповідає про результати роботи групи

На кожному столі є завдання ( конкретний вид насилля). Далі учасники кожної із груп малюють « Дерево насилля» в якому корені символізують його причини, стовбур – саму проблему насилля. Гілки дерева – це конкретні форми, в яких здійснюється насилля щодо дитини, а листя та плоди – це наслідки насилля, які проявляються в поведінці дитини.  Тренер звертає увагу на багаторівневість причин та наслідки насильства в таких сферах: суспільство, сімейні стосунки та індивідуальні особливості людей. Пропонує відобразити цю багаторівневість  в деревах, які малюватимуть учасники. Зазначає, що можна користуватися роздатковим матеріалом, де зазначено види, причини та наслідки насильства у сімї та жорстокого поводження  з дитиною.

Робота триває 25 хв.

Після закінчення виконання роботи всі 3 групи презентують свої « дерева».

Підводяться підсумки за всіма видами насилля. Доповідач виставляє своє «дерево», описує його.

На екрані з’являється слайд, де систематизовано матеріал з конкретного виду насильства.

Види насилля:

- фізичне;

- психологічне;

- сексуальне;

- економічне ( нехтування потребами дитини).

Причини насилля

• Матеріальні труднощі;

• Наявність в сім'ї безробітного;

• Невирішена житлова проблема;

• Алкоголізм та пияцтво серед членів сім'ї;

• Наявність наркоманів в сім'ї;

• Неповна сім'я;

• Вітчим або мачуха в сім'ї;

• Дитина-інвалід або  з проблемами зі здоров'ям;

• Небажана дитина;

• Важка дитина;

• Зняття багатьох моральних заборон;

• Сімейні конфлікти;

• Самоствердження за рахунок слабких;

• Культ жорстокості, пропагований в суспільстві.

Форми:

1. Залякування і  погрози - навіювання страху криком, жестами, мімікою; загрози фізичного покарання міліцією, спецшколи, богом; прояв насильства над тваринами; загрози кинути дитину або відняти її, позбавити забезпечення та інше.

2. Ізоляція - постійний контроль за тим, що роблять жінка  чи дитина, з ким дружать, зустрічаються, розмовляють; заборону на спілкування з близькими людьми, відвідування видовищних заходів та інше.

3. Фізичне покарання - побиття, ляпаси, катування, тягання за волосся, щипання та інше.

4. Емоційне (психічне) насильство - не тільки залякування, погрози, ізоляція, а й приниження почуття власної гідності і честі, словесні образи, грубість; навіювання думки, що дитина - найгірша, а жінка - погана мати або дружина, приниження в присутності інших людей ; постійна критика на адресу дитини чи жінки та інше.

Наслідки

• дитина вчиться насильству;

• дитина стає тривожною;має низьку самооцінку ;

• дитина не впевнена, що її в сім'ї люблять;

7. Рольова гра« Діти  і розлучення»

Мета гри: дати можливість учасникам розширити чуттєвий досвід, прожити почуття героїв гри, відчути власну рефлексію, розвинути здатність до емпатії, розкрити причинно-наслідковий механізм ситуації розлучення та способи позитивного вирішення ситуації.

Хід гри

1. Вступне слово психолога – актуалізація теми.

Тренер - психолог: Останні статистичні дані свідчать про те, що в країні  збільшується кількість розлучень сімейних пар. Заручниками негативного досвіду  стають діти. Для дитини розлучення батьків – завжди серйозна психологічна травма. І є в певній мірі емоційним насиллям над дитиною. Так як дитина стає заручником ситуації – вона любить і потребує любові обох батьків. В своєму емоційному досвіді  дитина повинна опиратися на пару батьків. Розлучення стає внутрішнім конфліктом, що «розриває» саму дитину. Часом дитина може перетворюватися на об’єкт маніпуляцій: «Кого ти більше любиш? З ким би ти хотів піти?». Нерідко у жінок виникає депресія і батько уникає її та дитини (відчужується), щоб не робити боляче. Це шкідливо для дитини. Бо у неї може виникнути фантазія, що саме вона винна у тому, що хтось страждає, що перейде у комплекс вини (хлопчик може асоціювати себе з батьком, що йде). Інший варіант – «дешевий підкуп», коли мама нав’язує ті речі, які не дозволяє тато та навпаки. Як наслідок, можуть утворюватися «військові» коаліції – один з батьків і дитина проти іншого. Або «миротворча» позиція, коли події замовчуються, почуття не проживаються. Дитина може в такому випадку йти на «провокацію» - хворобу, погану поведінку, шантаж: щоб привернути до себе увагу і об’єднати  обох батьків.

2.Правила гри .

Тренер - психолог: Об’єднайтесь, будь-ласка, у трійки. Домовтеся, хто буде виконувати ролі тата, мами, дитини (хлопчика або дівчинки). Зазначте, по скільки вам усім років, чим ви займаєтеся. Батьки – адекватні. Сімейна ситуація – сприятлива.

Завдання: сказати дитині про розлучення таким чином, щоб воно було на рівні її розуміння та якомога менше травмували її. Занотуйте свої слова та не імпровізуйте, дивлячись на інших.

Час на обговорення  7 хвилин, час на презентацію 5 хвилин.

Обговорення в колі: як зараз почуваєте себе, чому обрали саме цю роль, як це відноситься до вас.

Рефлексія – кожен несе відповідальність за свій стан сам. З цим треба працювати надалі. Травми дитинства безслідно не проходять ніколи.

П’ять  висновків про розлучення:

- Необхідним залишається спілкування з обома батьками – «татусеві дні»;

- Після розлучення у дитини можуть виникати різні почуття до тата і мами. Необхідно прийняти ці почуття, навіть якщо це агресія, негативізм (знецінення);

- Важливо скласти позитивний міф про того з батьків, хто відокремився, поважати його право на це;

- Дати зрозуміти дитині, що батьки будуть продовжувати її любити незалежно від місця проживання;

- Любов до батьків ніяк не ділиться надвоє…

Рефлексія

9. Вправа « Збір очікувань»

Мета: визначити враження учасників від проведеного заходу, їх емоційний стан, можливі висновки.

Тренер - психолог: Шановні учасники тренінгу, на своїх човниках ви здійснили подорож по нашому заходу, час якого вже закінчується. Нам цікаво дізнатися, чи здійснилися ваші очікування, які емоції переважають зараз, можливо, ваші висновки та рекомендації  нам для подальшої роботи. Та вкажіть:

- дві інформації, які беру та буду використовувати у своїй роботі;

- одну інформацію, що здивувала, була новою.

10. Показ мультфільму « Всі діти повинні бути захищені і купатися в любові»

Рекомендована література

1. Закон України « Про попередження насильства в сім’ї»

2. Закон України « Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»

3. Виявлення, попередження і розгляд насильства та жорстокого поводження з дітьми. Методичні матеріали. - К.:  КАЛИТА, 2007.- 56с.

4. Дубровська Є.В. Психологічна реабілітація дітей, які зазнали  сексуального насильства: Посібник до навчального  відео – курсу. – К: ВГО « Жіночій консорціум України», 2005. – 44с.

5. Запобігання та протидія насильству в сім’ї: Методичні рекомендації для соціальних працівників. – К.: ДЦССМ, 2004.- 192с.

6. Защита детей от жестокого обращения / Под ред. Е.Н.Волковой. – СПб.: Питер, 2007. – 256с.: ил. – ( Серия « Детскому психологу»)

7. Методичні матеріали для працівників освіти, спрямовані на  покращення  алгоритму виявлення випадків насильства щодо дітей. Авт. – упор.: Буров С., Онишко Ю.В., Смислова Л.В., Ясиновська М. – К., 2007. – 56с.

8. Мілютіна К. Технологія попередження конфліктів. – К.: Главник, 2007. – 128с.

9. Попередження насильства над дітьми. Інформаційно – методичні матеріали  та аналіз нормативно – правової бази. Укладач: Журавель Т.В.; авт.. колектив: Грицевич О.В., Лозован О.М., Онишко Ю.В. _ К.: КАЛИТА, 2007. – 224с.

10. Козак Н. Запобігання насильству щодо дітей  дошкільного віку. – Дитячий садок, 2007. – 23с.